Неможливість знайти спільну мову з керівником в наші дні є досить поширеною причиною звільнення з роботи. Проблема взаємин з керівником хвилює багатьох. Бувають ситуації, коли вона настільки загострюється, що залишається єдиний вихід – змінити роботу. Але що робити, коли звільнення небажане або неможливе? Мовчки терпіти і жити в постійному стресі? У цій ситуації єдиний варіант вирішення проблеми полягає в тому, щоб власними силами створити собі максимально комфортні умови для роботи.
Потрібно визначитись: для чого, все-таки, ми ходимо на роботу? Якщо відкинути емоції, то відповіді може бути дві – заробляти гроші і реалізувати свій потенціал. І процес цей взаємовигідний, оскільки ваша самореалізація і талант приносять компанії прибуток. Тому, щоб спокійно працювати і успішно рухатись в обраному напрямку, потрібно мати дуже чіткі кар’єрні цілі.
Ось декілька прикладів: „на цій роботі я можу придбати такі-то навики і знання, що збільшить мою вартість на ринку робочої сили”; „поки я тут працюю, закінчу курси підвищення кваліфікації, і зможу зайняти більш високу посаду тут або в іншій фірмі”. За великим рахунком, ваша мета – не налагодити стосунки із шефом, а забезпечити більш сприятливі можливості для втілення в життя власних ідей і, як наслідок, кар’єрного росту.
Подібний план дозволяє керувати ходом просування своєї кар’єри, не піддаючись при цьому зайвим емоціям і дає можливість визначити часові рамки перебування на тій чи іншій посаді, і, якщо виникає така необхідність, змінити роботу, коли вона перестала відповідати вашим потребам і кар’єрним цілям. Такий раціональний підхід до реалізації своїх цілей допоможе побудувати ділові відносини як з керівником, так і з колегами.
Отже, існують правила локалізації конфліктів місцевого масштабу, освоївши які можна влаштувати собі цілком комфортне життя в колективі.
Погляньте на світ очима керівника
Начальники не вічні. І багато хто з них в глибині душі прекрасно усвідомлює це, як і те, що їхнє становище довгий час навряд чи буде стабільним. Тому більшу частину робочого часу такий начальник захищає себе від всіляких загроз, а не думає про інтереси компанії. Уявіть, як йому важко: над ним теж є начальник або власник компанії, він вимагає виконання планів, і, цілком можливо, зривається і агресивно реагує, якщо чимось невдоволений. А довкола стільки претендентів на його місце!
Такий керівник живе в стані постійного занепокоєння. І підлеглих він принижує не тому, що це йому приносить задоволення, а тому, що йому …страшно. Словом, не життя, а суцільний жах! Є ще інший варіант: ваш начальник дійсно дбає про інтереси компанії і кожен промах, невдача виводять його зі стану спокою. Тому що йому треба буде відповідати перед своїм начальником. А можливо, він дуже невпевнена в собі людина, не вміє нормально розмовляти, контактувати з підлеглими? Так чи інакше, але справедливо одне: більшу частину часу він проводить безпосередньо в думках про самого себе або про справи, що стосуються його.
Тому не варто даремно витрачати час на переживання і обмірковування слів шефа, а також брехати про нього. Найкращий спосіб вийти з небезпечної зони конфлікту – стати союзником шефа, але не другом, і досягати спільних цілей. А вони у вас дійсно спільні. Для компанії це зростання прибутку, для шефа – збереження статусу (а можливо і просування кар’єрними східцями), для вас – реалізація своїх ідей, і, як наслідок, кар’єрний і матеріальний ріст. Не важливо де – чи тут, в іншій компанії. Результативність співробітника оцінюється за вдалими проектами. І чим більше їх буде на вашому рахунку, тим краще.
Вивчіть мову керівника
Необхідно усвідомити, чого ж хоче шеф, і вміти доносити свої думки до нього. Дуже часто люди говорять про одне й те ж саме, але не можуть зрозуміти один одного, оскільки одну думку можна висловити по-різному. Щоб говорити одною мовою, потрібно уважно слухати, задавати питання, підлаштовуватись під мову співрозмовника.
Уважно слухати – не значить мовчати. Треба давати співрозмовнику можливість виговоритись. Наприклад, уточнити зміст сказаного: „якщо я правильно розумію, Ви сказали…”, „що Ви маєте на увазі, коли говорите про…”; цитувати його у своїх відповідях: „Ви вважаєте, що мій проект вимагає доробки в плані…”.
Задавати питання треба для того, щоб зрозуміти зміст сказаного, а не додумувати за співрозмовника і приписувати йому свою власну реакцію на проблему. Наприклад, вислів „я багато заробляю” для одної людини асоціюється з тисячею доларів, тоді як для когось іншого ці гроші здаються смішними. Отже, мова йде про різні речі. А от якщо запитати: „багато – це скільки?” – ситуація відразу проясниться. „Ви хочете, щоб я виправив звіт. Наскільки терміново це потрібно зробити? Якщо я зроблю це до п’ятої години сьогодні, Вас влаштує?”
Підлаштовуватись під мову співрозмовника – значить намагатись використати слова і вислови, характерні йому. Так він вас швидше зрозуміє. Люди сприймають інформацію з різних каналів: хтось краще розуміє схеми, хтось те, що чує, інший – те, що бачить, комусь потрібно обов’язково доторкнутись, щоб „відчути на власній шкірі”. Намагайтесь виділяти ключові, часто повторювані фрази співрозмовника і вживати їх в своїй мові. Це створить атмосферу довіри й взаєморозуміння.
Важливо освоїти прийоми реакції на агресію
Щоб з керівником відбулась конструктивна розмова, потрібно, щоб він почував себе спокійно. В основі агресивної реакції лежить не ставлення саме до вас, а його реакція на якісь особисті обставини. Взагалі критика, якщо вона конструктивна, допомагає розвиватись. Без неї ми б не знали, в якому напрямку рухатись. Критика – це зворотний зв’язок, агресія – це емоції. Коли людина перебуває під їх впливом, вона не може мислити раціонально. Тому перше, що потрібно зробити, це перевести розмову в площину фактів.
Загальна схема реакції на подібну поведінку керівника така:
Вислухайте претензію, щоб зрозуміти її.
Проявіть інтерес до проблеми – для цього задавайте уточнюючі питання. Коли ви їх задаєте, то поступово переорієнтовуєте співрозмовника з мови емоцій на мову фактів.
Об’єктивно опишіть ситуацію і проблему, породжену цією ситуацією. Говоріть тільки про конкретний факт, не переходьте на особистості.
Якщо в чомусь ви були неправі, – не бійтесь визнати свою провину.
Запропонуєте варіанти вирішення проблеми. Запитайте співрозмовника, чи бачить він яке-небудь інше її рішення.
Довідайтесь, чи згоден співрозмовник із запропонованим вами варіантом рішення проблеми.
Повідомте, коли ви зможете реалізувати свої пропозиції, якщо керівник на це погодився.
Сповістіть про те, що проблема вирішена.
Це може виглядати приблизно так: „Ви говорите, що я допустив помилки у звіті. Давайте розглянемо ці моменти більш докладно, щоб я міг їх виправити. „Так, дійсно, тут є помилка в розрахунках. Добре, що ви звернули увагу на це. Думаю, протягом години зможу все виправити. Вас влаштує, якщо звіт буде готовий за годину?”
Додержуючись цих порад, ви створите цілком сприятливу робочу обстановку для реалізації своїх кар’єрних цілей. І хтозна, може взаємини з „важким” шефом переростуть у плідну співпрацю?
Автор: Руслан Максимов
Комментариев нет:
Отправить комментарий