пятница, 10 января 2020 г.

Концепція руху

[ua]

У сучасних умовах пріоритетні спрямування значної частини населення нашої країни далекі від цінностей захисту довкілля і тим більше, суспільство поки що закриває очі на питання, пов'язані з вбивством тварин у комерційних або інших цілях. А між тим цінності людей - це основоположний внутрішній стрижень тенденцій розвитку суспільства в цілому.

Окремо зупинимось на понятті спільноти і тій його ціннісної складової, яка відповідає за гуманність, ставлення до тварин, турботу про навколишнє середовище і взаєморозуміння.

Розглянемо спільноту з точки зору термінології. Отже, Спільнота - об'єднання, група з деякого числа людей, що мають спільну мету. (А ще можна додати, в нашому контексті, - об'єднання людей, народів, держав, що мають спільні інтереси, цілі.) Друге значення: група рослинних або тваринних організмів, що живуть разом, а також, за Р. Уїттекером, система взаємодіючих, диференційованих за екологічних нішах, часто конкуруючих один з одним видів.

Для того, щоб спільнота функціонувала, досягала результатів і цілей, необхідно наступне: виходячи з концепції сталого розвитку, цілі та дії покоління повинні залишати навколишнє середовище і благополуччя інших видів, що населяють дану територію, на тому ж рівні або навіть краще для наступного покоління.

Груповим процесам в спільноті варто протікати відповідно до прийнятих норм, які стосуються всіх учасників цієї спільноти. Чим краще функціонує взаємозв'язок і реалізуються норми в данній спільноті, тим більше їх цінності будуть зберігати цілісність, і ми можемо говорити про ефективність даної спільноти і, відповідно, еволюційної значимості в концепції сталого розвитку, як для певної ділянки території, так і для планети в цілому і для всіх живих видів, що її населяють.

Конфлікти, як частина групових процесів, відбуваються постійно, і це нормальна складова живого об'єднання. Після виникнення конфлікту варто проаналізувати напрямок його розвитку, прийняті рішення та ефект від конфлікту і робити висновок щодо подальшої ефективності подібного роду дій для розвитку громади.

Як нам відомо з книги відомого американського активіста і теоретика опору Пітера Гелдерлооса, формування консенсусу - це складний багатозадачний процес, результативність якого прямо залежить від ступеня бажання групи людей знайти спільне рішення, яке буде оптимально важливо для кожного члена спільноти і для спільноти в цілому.

В рамках розгляду ситуації з зоозахисним рухом в Україні, варто оцінити внутрішнє бачення активістами результатів своєї роботи. Варто також враховувати думку соціуму, сформоване під тиском ЗМІ і усталених цінностей у процесі індивідуального розвитку, в умовах відсутності жорстких норм щодо захисту навколишнього середовища, заборони на вбивство і експлуатацію тварин у комерційних або інших цілях і відсутності поняття прав тварин в громадській думці.
 
Також, з приходом сучасних технологій, у нас з'явилася можливість спілкуватися в будь-який час з великою кількістю людей: дізнаватися різні думки представників різних географічних, етнічних, релігійних груп, що населяють нашу планету. Паралельно цьому в умовах капіталістичної моделі розвитку суспільства і притаманною їй парадигми насильства складається ситуація, в якій формування груп і співтовариств пов'язано з певними труднощами, такими як нестача компетентних спеціалізованих експертів зі сталого розвитку, захисту навколишнього середовища та з питань викорінення пануючої в світі антропоцентричної моделі деградації суспільства. Ще одна проблема: кластеризація суспільства на різні цільові аудиторії за рівнями цінностей, матеріальному становищу, етнічним чи релігійним показником.

Проаналізувавши цей перелік факторів, завдань і перешкод, ми приходимо до розуміння, що мета свідомих спільнот - збереження навколишнього середовища, біорізноманіття та зниження рівню антропоцентризму, формування гуманності, захист прав тварин. При цьому виникають неминучі труднощі, які слід брати до уваги і вирішувати спільними зусиллями, дотримуючись конструктивізму критики і роблячи акцент на турботу та щире прагнення формувати спільноту, в якій  завдання вирішуються колективно і представляють собою дієву альтернативу егоїзму і користолюбству, виникаючою від групах, які дотримуються іншого світогляду.


[ru]

В современных условиях приоритетные устремления значительной части населения нашей страны далеки от ценностей защиты окружающей среды и, тем более, большинство пока что закрывают глаза на вопросы, связанные с убийством животных в коммерческих или других целях. А между тем ценности людей — это основополагающий внутренний стержень тенденций развития общества в целом. 

Хочется отдельно остановиться на понятии сообщества и той его ценностной составляющей, которая отвечает за гуманность, отношение к животным, заботу об окружающей среде и взаимопонимание. 

Рассмотрим сообщество с точки зрения терминологии. Итак, СООБЩЕСТВО  —  объединение, группа из некоторого числа людей, имеющих общую цель. (А еще можно добавить, в нашем контексте, — объединение людей, народов, государств, имеющих общие интересы, цели.) Второе значение: группа растительных или животных организмов, живущих вместе, а также, по Р. Уиттекеру, система взаимодействующих, дифференцированных по экологическим нишам, часто конкурирующих друг с другом видов.


Для того, чтобы сообщество функционировало, достигало результатов и добивалось целей, необходимо следующее: исходя из концепции устойчивого развития, цели и действия поколения должны оставлять окружающую среду и благополучие других видов, населяющих данную территорию, на том же уровне или даже преумножать для следующего поколения.

Групповым процессам в сообществе стоит протекать в соответствии с принятыми нормами, которые затрагивают всех участников данного сообщества. Чем лучше функционируют взаимосвязи и реализуются нормы в данном сообществе, тем более их устои будут сохранять целостность, и мы можем говорить об эффективности данного сообщества и, соответственно, эволюционной значимости в концепции устойчивого развития, как  для определенного участка територрии, так и для планеты в целом и для всех живых видов, что ее населяют.

Конфликты, как часть групповых процессов, происходят постоянно, и это нормальная составляющая живого обьединения. После возникновения конфликта стоит проанализировать направление его развития, принятые решения и эффект от конфликта и делать вывод относительно дальнейшей эффективности подобного рода действий для развития сообщества.

Как нам известно из книги известного американского активиста и теоретика сопротивления Питера Гелдерлооса, формирование консенсуса — это сложный многозадачный процесс, результативность которого прямо зависит от степени желания группой людей найти общее решение, которое будет оптимально важно для каждого члена сообщества и для сообщества в целом.

В рамках рассмотрения ситуации с зоозащитным движением в Украине, стоит оценить внутреннее видение активистами результатов своей работы. Стоит также учитывать мнение социума, формируемое под давлением СМИ и устоявшихся ценностей в процессе индивидуального развития, в условиях отсутствия жестких норм по защите окружающей среды, запрета на убийство и эксплуатацию животных в коммерческих или других целях и отсутствия понятия прав животных в общественном мнении.
 
Также, с приходом современных технологий, у нас появилась возможность общаться в любое время с большим количеством людей: узнавать разные мнения представителей различных географических, этнических, религиозных групп, населяющих нашу планету. Параллельно этому в условиях капиталистической модели развития общества и присущей ей парадигмы насилия складывается  ситуация, в которой формирование групп и сообществ связано с определенными трудностями, такими как нехватка компетентных специализированных экспертов по устойчивому развитию, защите окружающей среды и по вопросам искоренения господствующей в мире антропоцентрической модели деградации общества. Еще одна проблема: кластеризация общества на различные целевые аудитории по уровням ценностей, материальному положению, этническому или религиозному показателю. 

Проанализировав этот перечень факторов, задач и препятствий, мы приходим к пониманию, что цель осознанного сообщества — сохранение окружающей среды, биоразнообразия и понижение градуса антропоцентризма, формирование гуманности, защита прав животных. При этом возникают неизбежные трудности, которые следует принимать во внимание и решать совместными усилиями, соблюдая конструктивизм критики и делая акцент на заботу и искреннее стремление формировать сообщество, в котором бы решаемые коллективно задачи представляли собой действенную альтернативу эгоизму и корыстолюбию, проистекающим от групп, придерживающихся иного мировоззрения.

Комментариев нет:

Отправка комментария