МАЙБУТНЬОМУ ПЕРШОКЛАСНИКУ

ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС… 

• Підтримайте в дитині намагання стати школярем. Ваша зацікавленість у його шкільних справах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласнику підтвердити значимість його нового статусу та діяльності.
• Обговоріть з дитиною ті правила та норми, з якими він зустрівся у школі. Поясніть йому необхідність і доцільність їх.
• Складіть разом з першокласником розпорядок дня, слідкуйте за його виконанням.
• Не пропускайте труднощів, можливих у дитини на початковому етапі оволодіння учбовими навичками. Якщо у першокласника, наприклад є логопедичні проблеми, постарайтесь справитися з ними на першому році навчання.
• Якщо Вас щось непокоїть в поведінці дитини, не соромтесь звертатися за порадою і консультацією до учителя чи шкільного психолога.
• Зі вступом до школи в житті Вашої дитини з’явилася людина більш авторитетна, ніж Ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого вчителя.
• Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи суттєво змінює життя дитини, але не повинен позбавляти їх радощів, ігор. У першокласника повинно залишатися вдосталь часу для ігрових занять.

Батькам про дітей

• Дітей вчить те, що їх оточує.
• Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.
• Якщо до дитини часто відносяться з полегкістю – вона вчиться бути терплячою.
• Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бутинесмілою, скутою.
• Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
• Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.
• Якщо дитині часто демонструють ворожість – вона вчиться битися.
• Якщо дитину часто соромлять – вона вчиться почувати себе винною.
• Якщо дитину часто підбадьорюють – вона вчиться бути впевненою в собі.
• Якщо з дитиною бути чесною – вона вчиться справедливості.
• Якщо з дитиною часто згоджуються – вона вчиться добре до себе відноситися.
• Якщо дитина живе у атмосфері дружби і почуває себе потрібною – вона вчиться знаходити у цьому світі любов.

Правила про правила

1. Правила повинні бути обов’язковими в житті кожної дитини.
2. Правил не може бути дуже багато, і вони повинні бути гнучкими.
3. Батьківські вимоги не повинні вступати у явне протиріччя з найважливішими потребами дитини. Дитині не можна забороняти бігати, стрибати, малювати, шумно грати… Все це і багато іншого – прояв природних і важливих для розвитку дитини потреб.
4. Дорослі повинні узгодити правила між собою. Навіть якщо один з батьків не згоден з вимогами іншого, краще в цю хвилину промовчати , а потім уже без дитини обговорити суперечності.
5. Тон пред’явлення вимог або вираження заборони повинен бути дружньо-пояснювальним, а не зверхнім. Пояснення повинно бети коротким і повторюватися один раз. Речення слід будувати в безособовій формі. Краще сказати:»цукерки їдять після обіду», ніж «Не смій їсти цукерки!».
6. При покаранні дитини краще заборонити йому хороше, ніж робити йому погане.