ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС…
- Підтримайте в дитині намагання стати школярем. Ваша зацікавленість у його шкільних справах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласнику підтвердити значимість його нового статусу та діяльності.
- Обговоріть з дитиною ті правила та норми, з якими він зустрівся у школі. Поясніть йому необхідність і доцільність їх.
- Складіть разом з першокласником розпорядок дня, слідкуйте за його виконанням.
- Не пропускайте труднощів, можливих у дитини на початковому етапі оволодіння учбовими навичками. Якщо у першокласника, наприклад є логопедичні проблеми, постарайтесь справитися з ними на першому році навчання.
- Якщо Вас щось непокоїть в поведінці дитини, не соромтесь звертатися за порадою і консультацією до учителя чи шкільного психолога.
- Зі вступом до школи в житті Вашої дитини з’явилася людина більш авторитетна, ніж Ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого вчителя.
- Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи суттєво змінює життя дитини, але не повинен позбавляти їх радощів, ігор. У першокласника повинно залишатися вдосталь часу для ігрових занять.
Батькам про дітей
- Дітей вчить те, що їх оточує.
- Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.
- Якщо до дитини часто відносяться з полегкістю – вона вчиться бути терплячою.
- Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бутинесмілою, скутою.
- Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.
- Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.
- Якщо дитині часто демонструють ворожість – вона вчиться битися.
- Якщо дитину часто соромлять – вона вчиться почувати себе винною.
- Якщо дитину часто підбадьорюють – вона вчиться бути впевненою в собі.
- Якщо з дитиною бути чесною – вона вчиться справедливості.
- Якщо з дитиною часто згоджуються – вона вчиться добре до себе відноситися.
- Якщо дитина живе у атмосфері дружби і почуває себе потрібною – вона вчиться знаходити у цьому світі любов.
Правила про правила
- Правила повинні бути обов’язковими в житті кожної дитини.
- Правил не може бути дуже багато, і вони повинні бути гнучкими.
- Батьківські вимоги не повинні вступати у явне протиріччя з найважливішими потребами дитини. Дитині не можна забороняти бігати, стрибати, малювати, шумно грати… Все це і багато іншого – прояв природних і важливих для розвитку дитини потреб.
- Дорослі повинні узгодити правила між собою. Навіть якщо один з батьків не згоден з вимогами іншого, краще в цю хвилину промовчати , а потім уже без дитини обговорити суперечності.
- Тон пред’явлення вимог або вираження заборони повинен бути дружньо-пояснювальним, а не зверхнім. Пояснення повинно бети коротким і повторюватися один раз. Речення слід будувати в безособовій формі. Краще сказати:»цукерки їдять після обіду», ніж «Не смій їсти цукерки!».
- При покаранні дитини краще заборонити йому хороше, ніж робити йому погане.
Комментариев нет:
Отправить комментарий